"Недостатність зовнішнього фінансування". НБУ зберіг 15%-ву ставку
Сьогодні Національний банк України ухвалив рішення про збереження розміру облікової ставки на старому рівні 15% річних.
Про це заявив голова Нацбанку Андрій Пишний.
Однак він не виключив підвищення ставки.
"Це рішення забезпечує достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також враховує швидкий попит на гривневі інструменти для заощаджень та послаблення ризиків, пов'язаних з війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування. У той же час, враховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, очікуваннями", - сказав він.
Також Пишний зазначив уповільнення у травні інфляції на рівні до 8,2% у річному вираженні завдяки зростанню пропозиції продуктів харчування. Хоча й визнав завищені інфляційні очікування, як він сказав, "в окремих групах респондентів".
"Водночас ціновий тиск зберігатиметься через збільшення видатків бізнесу внаслідок подорожчання енергоносіїв та ослаблення гривні у попередні періоди, а також подальшого зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів", - визнав Пишний.
Коментуючи девальвацію гривні останні тижні, він визнав прив'язку до здешевлення євро на світовому ринку та бюджетну проблему, про що писала "Країна".
"Курс амортизує зовнішні шоки і не створює додатковий ризик. Він пов'язаний із глобальними процесами та зростанням фіскальної складової: зросли витрати бюджету", - запевнив голова НБУ.
Його валютний заступник голови Юрій Гелетій уточнив, що за останні п'ять місяців купівля валюти на міжбанку держкомпаніями та організаціями зросла на 30%, тоді як валова валютна пропозиція на міжбанку збільшилася лише на 13% за рахунок сектору агропромислового комплексу, металургії та конвертації внесків іноземних благодійних організацій.
"Валовий валютний попит зростає більшими темпами, ніж пропозиція. Насамперед попит зростає через фіскальний імпульс. Це оборонний сектор, паливно-енергетичний комплекс та споживчі товари", - уточнив Гелетій.
Оцінюючи міграцію населення з України, у Нацбанку вирахували виїзд близько 300 тис. громадян у 2025 році та допустили виїзд ще 200 тис. осіб за підсумками 2026 року.
Пишний спрогнозував отримання Україною у червні 2026 року зовнішньої допомоги у розмірі $13 млрд - як за рахунок надходжень від окремих країн, так і за чинними програмами підтримки: Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) та Ukraine Support Loan (USL).
Керівник Нацбанку виділив такі економічні ризики для України:
- Виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримку обороноздатності та відновлення з відповідним тиском розширення внутрішнього попиту, зокрема імпорт.
- Збільшення тиску з боку зарплат внаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.
"В останні тижні знизилися ризики, пов'язані з подальшим прогресом України в переговорах з міжнародними партнерами про фінансування. Утім, поки війна триває, ризики порушення ритмічності та (або) зміни обсягів міжнародного фінансування зберігаються. Також збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході, проте ризики її затягування залишатимуться більшими. високі ціни на енергоносії, що негативно позначиться на українській економіці та інфляційному розвитку та одночасно збільшуватиме здатність Росії продовжувати повномасштабну війну", - зазначив Пишний.
